- 9 -
Найдено совпадений - 2728 за 0.00 сек.
 916. Курсовий проект - Пересувний баштовий кран із поворотною баштою та горизонтальною стрілою | Компас
ВСТУП
1 Загальний розрахунок баштового крану та його механізмів
1.1 Визначення розмірів основних частин крана
1.2 Визначення маси крана та мас окремих його елементів
1.3. Визначення координат центра маси крана та утримуючих моментів (без урахування сил вітру й інерції)
1.4. Визначення вантажної та масової характеристики крана
1.5. Загальний розрахунок механізму підйому вантажу
1.6 Розрахунок механізму повороту крана
1.7 Розрахунок механізму пересування крана
ЛІТЕРАТУРА
Вихідні дані:
вантажний момент М = 7100 кН•м;
вантажопідйомність максимальна Q = 560 кН;
виліт:
максимальний Lmax = 36 м;
мінімальний Lmin = 12,6 м;
швидкість пересування крана Vк = 0,5 м/с;
підйому вантажу Vп = 0,48 м/с;
зміни вильоту Vв = 0,2 м/с;
повороту ᠋9; = 0,032 c-1;
висота підйому при максимальному вильоті Н = 40 м;
глибина опускання h=7,1 м;
режим роботи 3М.
Дата добавления: 18.08.2012
|
|
 917. АБ Одноповерховий садовий будинок з мансардним поверхом 16,1 х 12,0 м | AutoCad
- монолітна ж/б стрічка ;
стіни нижче відм. 0,000 збірні з/б фундаментні блоки ;
стіни надземної частини - пильний камінь-черепашник ;
пояса, перемички, балки - монолітні залізобетонні ;
перекриття над 1-им поверхом збірні залізобетонні пустотні плити перекриття ;
перегородки цегельні ;
стіни вентиляційних каналів - повнотіла керамічна цегла ;
покрівля скатна з несучою дерев9;яною кроквяною систмою ;
покриття покрівлі - оцінкований профнастил (металочерепиця).
Техніко - економічні показники:
Площа ділянки га - 0,050
Площа забудови (без врахування відмостки) м2 - 146.37
Загальна площа м2 - 175.49
Житлова площа м2 - 73.76
Будівельний об9;єм м3 - 1171,00
Загальні дані.
План першого поверху на відм. 0,000
План мансардного поверху на відм. +3,200
РОЗРІЗ А - А
Вузел влаштування фундаменту Флм1. Армування. Каркас Кр1
Схема армування цегельних перегородок товщиною 120 мм
Фасад 1-4 Фасад Г-А Фасад А-Г Фасад 4-1
План покрівлі
Вузли кроквяної системи
Дата добавления: 23.08.2012
|
918. ВК Реконструкция детского сада | AutoCad
-16 для холодного водоснабжения.
Приготовление горячей воды осуществляется в электроводонагревателях.
Внутренние сети горячего водоснабжения запроектированы из полипропиленовых труб "Экопластик" PN-16 для горячего водоснабжения.
Стояки и трубопроводы водоснабжения в местах пересечения с перекрытием, стенами и перегородками заключаются в гильзы из стали.
Проектом предусмотрен отвод сточных вод от санитарных приборов детского сада в существующие собственные выпуски сети канализаии здания .
Грунтовые условия площадки - непросадочные.
Точка подключения - существующие колодцы №1, №2,№3,№4,№5,№6,№7,№8,№9.
Внутренняя канализационная сеть монтируется из пластмассовых канализационных труб из НПВХ на резиновых уплотнительных кольцах с прокладкой их над полом.
Отвод атмосферных осадков с кровли решается системой наружных водостоков.
Вытяжные вентиляционные стояки выводятся выше кровли на 0.5 м.
Общие данные.
План подвала
Блок А. План помещений 1-го этажа
Блок А. План помещений 1-го этажа
Блок Б. План помещений 1-го этажа
Блок Б. План помещений 1-го этажа
Схема Ст.В1-1, Ст.В1-3 Ст.Т3-1, Ст.Т3-3
Схема Ст.В1-4, Ст.В1-5 Ст.Т3-4, Ст.Т3-5
Схема Ст.В1-6, Ст.В1-7 Ст.Т3-6
Схема Ст.В1-8, Ст.В1-10, Ст.В1-11 Ст.Т3-7
Схема Ст.В1-9, Ст.В1-12, Ст.В1-16
Схема Ст.В1-13, Ст.В1-14, Ст.В1-15
Схема В1 подвала
Схема Ст.К1-1, Ст.К1-5
Схема Ст.К1-3, Ст.К1-4
Схема Ст.К1-6, Ст.К1-7
Схема Ст.К1-9, Ст.К1-10, Ст.К1-11, Ст.К1-12
Схема Ст.К1-8, схема К3
Схема Ст.К1-13
Схема Ст.К1-13
Генплан с перекладываемой канализацией
Дата добавления: 26.08.2012
|
919. Робочий орган роторного типу | Компас
Існує багато видів земляних робіт, на яких використання традиційних машин – екскаваторів, бульдозерів і скреперів – недоцільне. До них належить розробка міцних, мерзлих та обводнилих ґрунтів, виконання траншей та щілин, прокладання ліній комунікацій, тощо. Хоч об’єми їх відносно невеликі, вартість їх чимала. Наприклад, прокладання 1км ліній зв’язку в гірських умовах і міцних ґрунтах в 15...18 разів дорожче ніж у звичайних умовах – на рівнинах і в слабких ґрунтах.
Для виконання великих об’ємів земляних робіт створюються нові машини із збільшеною потужністю, раціональні системи машин, машини для виконання робіт на мерзлоті, в гірських умовах та удосконалюються існуючі машини. Ведеться пошук не тільки нових видів машин, але і нових методів розробки ґрунтів. Отримують розповсюдження землерийні машини спеціального призначення, які основані на використанні вибухових, гідравлічних, хімічних засобів руйнування ґрунтів і порід.
Таким чином, машини для спеціальних будівельних робіт складають галузь техніки, яка розвивається динамічно, де з’являється багато нових конструкцій машин та засобів розробки ґрунту. Тому тема індивідуальної роботи є актуальною, дозволяє познайомитись із цими цікавими машинами та методами розрахунку їх параметрів.
Роторні робочі органи мають наступні переваги над іншими робочими органами: низька металоємність бо відсутній великий коефіціент використання робочого органу; великий крутний момент при малих частотах обертання; збільшена швидкість різання, що призводить до динамічних умов руйнування грунту.
1. Обґрунтування конструкції робочого обладнання і робочого органа
Традиційна схема ґрунторуйнуючих машин характеризується тим, що енергія від двигуна – М (див. рис. 1) передається на робочий орган РО за допомогою передаточного – ПМ, напірного – НМ, ходового – ХМ, тягового – ТМ механізмів із різних сполучень.
Така схема передачі енергії від двигуна до робочого органу призводить до значних втрат енергії в трансмісіях цих механізмів і зниженню ККД машин. Необхідність підвищення робочих навантажень і продуктивності зумовлює збільшення маси машини і потужності встановлених на них двигунів, а ці показники не можуть зростати безкінечно.
Перелічених недоліків позбавлені машини, які забезпечують збільшення механічного і немеханічного впливу на середовище робочими органами з відносно невеликою масою, але з окремим спеціальним приводом чи за допомогою активного середовища – газу, води, лазерного випромінювання тощо. Машини з робочими органами ударної, вібраційної, швидкісної, газової, лазерної дії чи їх сполучень одержують усе більше поширення в зв’язку з можливістю створення великих робочих навантажень і швидкостей при значному зменшенні маси машини, а також можливістю збільшення корисної потужності двигунів без зростання розмірів машин. Такі машини і робочі органи відносяться до динамічних.
У машинах з динамічними робочими органами енергія руйнування передається на робочий орган від кількох джерел (М1, М2,...,Мn), див. рис. 1.2: двигуна (чи двигунів) робочого органа, що виконують роботу руйнування робочого середовища, і двигуна переміщення робочого органа. Розміщення джерела енергії безпосередньо на робочому органі дозволяє зменшити її витрати за рахунок виключення із системи енергії, необхідної для переміщення маси несучої конструкції (платформи, стріли, рукоятки, тощо). Динамічний орган є рухливим відносно машини чи її частини. Це дозволяє одержати на робочому органі значно більші зусилля і швидкості, ніж на традиційних машинах, знизити масу машин, підвищити ККД і продуктивність.
Найбільш розповсюджений механічний контактний спосіб руйнування ґрунту. Динамічні робочі органи можуть мати незалежний (з вільно- падаючим вантажем, вібраційний, ударний, швидкісний, вибуховий віброударний тощо) є найбільш ефективним. Енергія руйнування передається від двигуна (чи кількох двигунів) безпосередньо на робочий орган і далі на робоче середовище. Ефективність процесу в цьому випадку не залежить від тягового чи напірного зусилля.
Залежний привод динамічних робочих органів буває пружинним, гідравлічним, пневматичним чи їх сполученням. В ньому ефективність процесу залежить від сили опору робочого середовища руйнуванню. За рахунок цього опору пружній елемент накопичує енергію, яка під час сколювання елемента середовища передається на робочий орган і забезпечує додаткове зусилля руйнування. Пружній елемент встановлюється між напірним, ходовим чи тяговим механізмами і робочим органом. В цьому випадку зусилля руйнування залежить від тягового чи напірного зусилля машини.
Робочий процес машини з динамічними робочими органами відбувається шляхом окремих ударів, серії ударів, вібрації, швидкісного працювання робочого органа в масиві, а також різання з високою швидкістю.
На основі теорії динамічного руйнування робочих середовищ в КНІБА розроблені нові принципи роботи землерийної техніки, які дозволили створити перші зразки машин з великою питомою продуктивністю (18...20)м3/кВт.год і зменшеною масою.
Основні з цих принципів формуються наступним чином.
1. Формування орієнтовочних високих швидкостей навантаження. Це забезпечує збільшення продуктивності машин, зменшення їх металоємкості та зниження енергоємності руйнування ґрунту.
2. Перерозподіл енергетичного потоку. Робочий орган повинен мати свій двигун, а не одержувати енергію від головного двигуна машини через передачу (трансмісію) з низьким ККД.
3. Формування перед робочим органом ослаблених зон, які створюються за рахунок накопичення стомлюючих деформацій при багатоциклічних навантаженнях.
4. Руйнування ґрунту способом відривання для зменшення енергоємності процесу.
5. Зменшення енергоємності руйнування ґрунту за рахунок відрізання елемента забою без його повного руйнування.
6. Поєднання в одному робочому органі функцій руйнування ґрунту і його транспортування.
7. Зменшення енергоємності руйнування за рахунок обвалення ґрунту.
Начипне устаткування працює наступним чином. При одночасному переміщенні базової машини і обертанні робочого органа відбувається руйнування ґрунту внаслідок різання і втаклюючих деформацій та одночасного викидання ґрунту транспортуючими елементами. Для зміни ширини траншеї передбачена можливість повороту робочого органа в горизонтальній площині.
2.Загальні розрахунки робочого обладнання
2.1. Вихідні данні
Відповідно до завдання на індивідуальну роботу ( < 1 ], табл. 6.1, варіант 15) вихідні дані наведено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1. Вихідні дані до індивідуального завдання
Параметр Значення
Продуктивність устаткування – П, м.п./год 520
Межа динамічної міцності на стиснення грунта - s, МПа 0,13
Відносна динамічна деформація грунта - e 0,01
Щільність грунта - r, кг/м3 1590
Динамічний модуль пружності грунта – Е, МПа 13
Коефіцієнт Пуассона грунта - m 0,28
Швидкість взаємодії різальних елементів робочого органа з грунтом – V, м/с 16
Діаметр робочого органу – D, м 2,0
Глибина траншеї – Н,м 1,6
Ширина траншеї – В,м 0,6
Ширина робочого органу - В ,м
0,4
Кут різання - d, град 45
2.2. Розрахунок параметрів
Кут повороту робочого органа - b у горизонтальній площині відносно подовжньої осьової площини базової машини (див. рис. 2.1-2.2) визначаємо за формулою:
Дата добавления: 05.09.2012
|
920. Курсовий проект - Двоступінчастий циліндричний редуктор | AutoCad
1. Визначення силових та кінематичних параметрів приводу
1.1. Розрахунок потужності та вибір електродвигуна
1.2.Визначення зусиль в канаті, діаметра канату та діаметра барабана
1.3.Визначення передаточних чисел 1-го та 2-го ступенів редуктора, частот обертання та обертових моментів на валах редуктора
1.4. Визначення параметрів барабана і розрахунок його на міцність, вибір гака
1.5.Розрахунок параметрів та вибір гальма і муфт на вхідному та вихідному валах редуктора
2.Розрахунок зубчастих передач
2.1. Перший ступінь
2.1.1. Проектний розрахунок зубчастої передачі
2.1.2.Розрахунок зубців на контактну витривалість (тільки для прямозубої передачі)
2.2. Другий ступінь
2.2.1. Проектний розрахунок зубчастої передачі
2.2.2. Розрахунок зубців на контактну витривалість (тільки для прямозубої передачі)
3. Розрахунок валів редуктора
3.1. Розрахунок проміжного вала
3.1.1. Побудова конструктивної схеми вала та визначення зусиль в зачепленнях зубчастих передач
3.1.2. Розрахунок реакцій на опорах вала та побудова епюр згинальних, сумарного, обертового та зведеного моментів
3.2. Визначення конструктивних параметрів ведучого та веденого валів редуктора
4. Розрахунок підшипників кочення валів редуктора
4.1. Розрахунок підшипників проміжного валу
4.2. Визначення параметрів та типорозміру підшипників ведучого та веденого валів
5. Розрахунок шпонкових з9;єднань
6. Коротка характеристика редуктора (компонувальні розміри, змащування (тип оливи та її об9;єм), забезпечення герметичності рухомих та нерухомих з9;єднань, транспортування редуктора)
Список використаної літератури
Специфікації
Коротка характеристика редуктора
Тип редуктора та його компонувальні розміри
Тип редуктора – двоступінчастий циліндричний редуктор*.
Компонувальні розміри :
довжина 734 мм ;
ширина 422 мм ;
висота 406 мм.
Змащування
Зубчасті колеса змащуються занурюванням їх у мастило. Тип мастила – ИРП – 150, об’єм мастила – 5л.
Підшипники змащуються за рахунок розбризкування мастила, яке знаходиться в корпусі редуктора.
Мастило заливають через оглядову кришку люка, в якій передбачена ручка – віддушина.
Для зливу мастила передбачена зливна пробка.
Контроль рівня мастила здійснюється за допомогою масловказівника.
Забезпечення герметичності
Герметичність рухомих та нерухомих з9;єднань забезпечується за допомогою прокладок та гумових армованих манжет.
Транспортування редуктора
Для підйому та транспортування редуктора на його корпусі передбачені провушини.
Дата добавления: 11.09.2012
|
921. Курсовий проект - Розрахунок баштового крана КБ-301 | Компас
Вступ
1. Розрахунок геометричних параметрів баштового крана
2. Розрахунок вагових параметрів баштового крана
3. Розрахунок вантажної характеристики
4. Розрахунок механізму підйому
4.1. Вибір кінематичної схеми механізму підйому, схеми вантажного поліспаста і визначення максимального зусилля у вантажному канаті
4.2. Вибір вантажного каната
4.3. Вибір блоків
4.4. Розрахунок гакової підвіски
4.4.1. Вибір гака
4.4.2. Вибір упорного підшипника для гака
4.4.3. Розрахунок траверси
4.4.4. Розрахунок вісі блоків
4.4.5. Вибір і розрахунок підшипників для блоків
4.4.6. Розрахунок бокових стінок
4.5. Розрахунок вузлу барабана вантажної лебідки
4.5.1. Розрахунок діаметра, канатоємкості і довжини барабана
4.5.2. Розрахунок барабана на міцність
4.5.3. Розрахунок вісі барабана
4.5.4. Вибір підшипників вісі барабана
4.6. Статичний розрахунок механізму підйому
4.7. Динамічний розрахунок механізму підйому
4.8. Вибір гальма механізму підйому
5. Розрахунок механізму пересування
5.1. Вибір ходових коліс
5.2. Статичний розрахунок механізму пересування
5.3. Динамічний розрахунок механізму пересування
5.4. Вибір гальма механізму пересування
5.5. Визначення коефіцієнта запасу зчеплення ходових коліс з рейками
6. Розрахунок механізму повороту
6.1. Вибір опорно-поворотного кола
6.2. Статичний розрахунок механізму обертання
6.3. Динамічний розрахунок механізму обертання
6.4. Вибір гальма механізму обертання
7. Розрахунок механізму зміни вильоту баштового з підйомною стрілою
7.1. Статичний розрахунок механізму зміни вильоту
7.2. Динамічний розрахунок механізму зміни вильоту
7.3. Вибір гальма механізму зміни вильоту
8. Розрахунок стійкості баштового крана
8.1. Розрахунок вантажної стійкості
8.2. Розрахунок власної стійкості
Література
До складу баштового крана входять наступні основні вузли: ходова рама, поворотна платформа, башта з оголовком, стріла, вантажний візок (у кранів з балочною стрілою), стріловий поліспаст, , стріловий розгал, вантажний поліспаст, гакова підвіска, монтажна стійка, уніфікована кабіна машиніста, противага, електрообладнання, прибори безпеки, кабельний барабан. Ходова рама складається з кільцевої рами коробчатого перерізу з провушинами, чотирьох поворотних діагонально розташованих флюгерів, які спираються на чотири двохколісні ходові візки, два з яких ведучі і два відомі. На ходовій рамі жорстко закріплений зубчатий вінець опорно- поворотного круга.
На частині опорно-поворотного круга, що обертається, встановлена поворотна платформа, яка складається з кільця коробчатого перерізу, консольної частини і трубчатої стійки, що слугує опорою підкосів башти і монтажної стійки. На консолі поворотної платформи встановлені плити противаги. В центральній частині поворотної платформи розташовані механізм повороту, вантажна та стрілова лебідки, шафи електрообладнання.
При розрахунках кранових механізмів використовуються три основних розрахункових випадки навантажування крана.
Перший випадок (I) враховує середні еквівалентні навантаження робочого стану, які виникають за нормальних умов експлуатації (плавні спуски і гальмування, нормальний стан кранової колії, середній тиск вітру робочого стану). За першим випадком кран і його елементи розраховують на опір втомленості (циклічну міцність), довговічність, знос та нагрівання, а також визначається потужність електродвигунів кранових механізмів.
У другому випадку (II) максимальні навантаження робочого стану виникають при роботі в найважчих умовах експлуатації з номінальним вантажем. Ці навантаження спричинюються максимальним статичним опором, різкими пусками та гальмуванням, максимальною силою вітру робочого стану, поганим станом кранової колії, максимальним нахилом. За другим випадком розраховується міцність і стійкість крана в цілому і окремих його елементів, причому вибирається найнебезпечніша комбінація навантажень у межах їх дійсно можливих сполучень при експлуатації кранів. Максимальні навантаження обмежуються граничними значеннями величин, які виникають при буксуванні ходових коліс, проковзуванні муфт граничного моменту, спрацюванні електричного захисту, зрізі контрольних пальців і т.ін.
Третій випадок (III) враховує навантаження неробочого стану, які виникають за відсутності вантажу і при наявності ураганного вітру, а за деяких умов при зміні температури повітря, снігопаді і обледенінні. За цими навантаженнями перевіряються міцність та стійкість крана в цілому та окремих його елементів. Положення стріли, поворотної частини, вантажного візка приймається найнебезпечнішим, якою не передбачені спеціальні блокувальні пристрої. Окрім трьох основних розрахункових випадків навантаження на кран можуть діяти особливі навантаження: транспортні при перевезенні, монтажні, сейсмічні навантаження, дія вибухової хвилі, удар в буфери. Ці навантаження є основою для перевірки міцності і стійкості крана і його елементів з мінімальними значеннями запасу міцності.
Технічна характеристика
1. Максимальний вантажний момент, кН*м 1000
2. Кратність вантажного поліспасту 2
3. Вантажопідйомність, т
при максимальному вильоті 4,34
максимальна 5
4. Виліт, м
максимальний 23
мінімальний 3,5
5. Висота підйому гака, м
при максимальному вильоті 40
максимальна 40,4
6. Робочі швидкості,
підйому вантажу максимальної маси 0.33
пересування 0.30
7. Час зміни вильоту, с 55
8. Частота обертання поворотної частини, хв 0,7
9. Переріз башти, м 2.66x2.66
10. Переріз стріли, м 1.55x1.55
11. Маса, т
конструктивна 40.9
противаги 21.1
загальна 62
Дата добавления: 13.09.2012
|
922. Курсовой проект - Разработка технологической карты перегрузочного процесса мороженной рыбы в ящиках | AutoCad
1. Введение
1.1 Исходные данные
2. Описание естественного режима и транспортно-экономической характеристики порта.
3. Транспортно-перегрузочная характеристика груза
4. Описание способов перевозки грузов морем и смежными видами транспорта.
5.Определение возможных вариантов технологических схем перегрузки заданного груза.
5.1. Анализ технологии перегрузочного процесса
Описание технологического процесса
1. Судовая операция
2. Кордонная операция
3. Вагонная операция
4.Складская операция
5. Особые требования
6. Определение пределов концентрации технологических линий при обработке судна.
7. Расчет складов в первом приближении
8. Расчет производительности технологической линии.
8.1. Расчет производительности портального крана.
8.2. Расчет производительности вагонного погрузчика
8.3. Определения количества машин малой механизации в составе технологической линии
9. Определение верхней границы концентрации технологических линий на судне
10. Определение минимального количества технологических линий на морском грузовом фронте
11. Определение оптимального количества технологических линий на морском грузовом флоте
12. Определение количества технологических линий на тыловом грузовом фронте
13. Определение количества железнодорожных путей морского грузового фронта
14. Определение количества железнодорожных путей тылового грузового фронта
15. Уточненный расчет складов
16. Расчет удельной себестоимости перевалки груза
17. Расчет суммарных приведенных затрат и экономического эффекта
18. Проектная интенсивность грузовых работ
Заключение
Литература
В данном курсовом проекте была спроектирована технологическая карта терминала для генеральных грузов (рыба мороженая в ящиках), и определена примерная стоимость реализации проекта его строительства в порту Ильичевск.
Причал включает в себя 132 метра причальной линии, 1 крытого одноэтажного рефрижераторного склада, тылового железнодорожного и двух фронтальных путей. На причале работают 3 крана и 19 погрузчиков трех типов, что обусловлено их характеристиками. В состав технологических линий входят также докеры, занимающиеся отстропкой и застропкой груза, регулировщики а также управленческий персонал. Порту необходимо приобрести 3 крановых подвески и 19 вилочных захватов.
Работа проектируемого причала нацелена на импорт, и за год пропускает 400000 тонн груза.
Проектная площадь склада 3168 м2. Склад создаётся больших размеров, с учетом перспективы развития производительности причала. Он также оснащен рампой, что позволяет сократить расстояние перемещения погрузчиков с грузом при работе над загрузкой вагонов
Проектная интенсивность грузовых работ составит : М = 54,42 т/ч.
Дата добавления: 17.09.2012
|
923. АС Реконструкция квартиры с надстройкой мансардного этажа в г. Одесса | AutoCad
-экономические показатели:
До реконструкции (согласно техническому паспорту):
Общая площадь квартиры - 184,7 м²
Жилая площадь - 89,4 м²
Полезная площадь: - 166,8 м²
Количество жилых комнат - 3 шт.
После реконструкции:
Общая площадь квартиры - 291,4 м²
Жилая площадь - 164,4 м²
Полезная площадь: - 241,8 м²
Количество жилых комнат - 5 шт.
Общие данные
Ситуационный план. Генеральный план
План первого уровня
Кладочный план мансардного этажа. Узел 1
План мансардного этажа с маркировкой и оборудованием. Узел 2
Разрез 1-1. Узел 3, 4 Разрез 2-2
Разрез 3-3. Узел 5, 6. Сечение 4-4
Развертка вентканалов. Узел 7
Фасад Б-Л, Фасад И-Б, Фасад 15-23
План кровли
Экспликация полов. Ведомость перемычек
Спецификация столярных изделий
Ведомость отделки помещений
Схема устройства лестницы
План стропильной системы
Разрез 1-1, 2-2. Узел 1
Узел 2
Разрез 1-1, 3-3, 4-4
Узел 4. Разрез 5-5
Схема расстановки металлических стоек. Разрез А-А
Армирование железобетонной балки Бм-1. Раскладка арматуры
Разрез 8-8. Спецификация
Узел А, В. Разрез 6-6, 7-7
Лестничная площадка ЛП-1. Узел А. Разрез 1-1, 2-2. Спецификация
Разрез 9-9
Стропила и кровля. Сводная спецификация
Окно О-1. Разрез 1-1
Дата добавления: 25.09.2012
|
924. Курсовий проект - Розрахунок трьохкорпусної випарної установки для випарювання розчину NaCl продуктивністю 25 кг/с | AutoCad
Вступ.
1. Короткий опис заданого процесу і фізико-хімічна характеристика речовин, які використовуються в процесі.
2. Порівняльна характеристика аналогічних установок.
3. Вибір речовин, які приймають участь в процесі їх параметри.
4. Опис технологічної схеми.
5. Технологічний розрахунок.
5.1.1. Матеріальний розрахунок
5.1.2. Визначення концентрацій по корпусам
5.1.3. Визначення температур кипіння по корпусам
5.1.4. Розрахунок корисної різниці температур
5.2 Тепловий розрахунок.
5.2.1. Визначення теплових навантажень
5.2.2. Вибір конструктивного матеріалу
5.2.3. Розрахунок коефіцієнтів теплопередачі
5.2.4 Розрахунок корисної різниці температур
6. Конструктивний розрахунок
6.1. Визначення основних розмірів апарата
6.2. Визначення діаметрів штуцерів
7. Гідравлічний розрахунок.
7.1. Розрахунок допоміжного обладнання
8. Механічний розрахунок.
9. Екологічні заходи
10. Висновок.
Список використаної літератури
Завдання
Розрахувати та запроектувати випарну установку з n=3 корпусів для випарювання розчину NaCl від початкової хп(% мас) до кінцевої хк(% мас) концентрації продуктивністю Gп (кг/с).
Вихідні дані:
- від початкової концентрації хп =7% (мас);
- до кінцевої концентрації хк=26% (мас);
- продуктивністю Gп=25 кг/с
- тиск гріючої пари Рг.п=0,55 МПа;
- тиск в барометричному конденсаторі Рб.к.=0,018 МПа;
- розчин надходить в перший корпус нагрітим до температури кипіння;
- початкова температура охолоджуючої води, яка поступає в барометричний конденсатор tв.п=200С.
- температура суміші охолоджуючої води і конденсату, яка виходить з барометричного конденсатора нижче температури конденсації на ∆t=40С.
- температура розчину, який поступає в установку t0=220С.
Тип 2, виконання 2.
Технічна характеристика
1. Апарат призначений для випарювання розчину NaCl з початковою концентрацією 7 % мас.
2. Об9;єм апарата номінальний 22,1 м , міжтрубного простору 4,1 м.
3. Продуктивність за вихідним розчином 25 кг/с.
4. Поверхня теплообміну 630 м.
5. Абсолютний тиск в апараті від 0,03 до 0,5 МПа, в міжтрубному просторі від 0,1 до 0,6 МПа.
6. Максимальна температура в трубному просторі до 140С, в міжтрубному до 158С.
7. Середовище в апараті корозійне.
Висновок
У даному випадку розглядався і розраховувався процес випарювання хлориду натрію(розчину). За результатами технологічного та конструктивного розрахунків, ми підібрали випарний апарат з примусовою циркуляцією із співвісною гріючою камерою за ГОСТ-ом 11987-81 з наступними характеристиками:
Площа поверхні теплопередачі – F=630 м2
Діаметр труб – d=38x2 мм;
Довжина труб – l= 6000 мм;
Діаметр гріючої камери – D= 1800 мм (не менше);
Діаметр сепаратора – D1= 4500 мм (не більше);
Діаметр циркуляційної труби – D2= 1000 мм (не більше);
Висота апарата – Н= 26000 мм (не більше);
Маса апарата – М= 69500 кг (не більше);
Вигляд апарату наведений на листі 1.
Окрім цього було підібране допоміжне обладнання, необхідне для проведення процесу випарювання трьохкорпусної випарної установки, а саме: конденсатор, dк=600мм; вакуум насос типу ВВН-25, потужністю на валу 48 кВт і продуктивністю 25м3/хв.
Дата добавления: 30.09.2012
|
925. АБ Одноповерховий житловий будинок з мансардним поверхом 13,80 х 16,32 м | AutoCad
Площа забудови - 248,6м2
Загальна площа - 340,7м2
Корисна площа - 249,6м2
Будівельний об`єм - 1341,1м3
Загальні дані.
Фасад А-Ж, Ж-А, 1-6, 6-1.
План першого поверху.
План другого поверху.
План підвалу.
Кладочний план першого поверху.
Кладочний план другого поверху.
План підлоги першого поверху.
План підлоги другого поверху
План підлоги підвалу.
План перемичок першого поверху.
План перемичок другого поверху
План перемичок підвалу.
Розріз А-А. Розріз Б-Б.
План даху.
Схема розташування елементів фундаментів.
Розріз 1-1 - 12-12.
Розріз 13-13 - 24-24.
Розгортка по осі 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Розгортка по осі А, Б, В, Г, Д, Е, Ж.
Фундамент монолітний Фм1 - Фм4.
Монолітний пояс Мп1 - Мп2.
План перекриття на відм.-0,300 і -0,600. План перекриття на відм.+3,000.Монолітні ділянки Мд1-Мд10.
Специфікація монолітних ділянок Мд1-Мд4. Сітка С1-С4.
Специфікація монолітних ділянок Мд5-Мд8. Сітка С5-С8.
Специфікація монолітних ділянок Мд9. Сітка С9.
Монолітна плита Пм1.
Монолітна плита Пм2.
План крокв. Специфікація елементiв покриття..
Дата добавления: 05.10.2012
|
 926. Дипломний проект (коледж) - Двоповерховий житловий будинок 16,3 х 15,5 м в Рівненської області | AutoCad
Вступ
1.1 Загальна характеристика запроектованої будівлі
1.2. Генеральний план
1.2.1. Загальні відомості
1.2.2. Горизонтальна і вертикальна прив’язка будівлі
1.2.3. Техніко економічні показники ген плану
1.3. Обє`мно-планувальне вирішення будівлі
1.3.1. Загальні відомості
1.3.2. Техніко економічні показники проекту
1.4. Архітектурно конструктивне вирішення будівлі
1.5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень
1.6. Інженерно технічне обладнання будівлі
2.РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ЗБІРНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПЛИТИ З КРУГЛИМИ ПУСТОТАМИ 6,0х1,2м
2.1. ВИХІДНІ ДАНІ
2.2. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ПЕРШОЇ ГРУПИ
2.3. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.4. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, ПОХИЛИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.5. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ДРУГОЇ ГРУПИ
3. Організаційно – технологічний розділ
3.1. Технологічна карта
3.2. Календарний план
3.3. Будгенплан
Згідно Житлових норм проектуємо будівлю з розмірами в плані 16,3 х 15,5м та висотою 9,3м. Будівля має 2 поверхи. Основний технологічний процес відбувається на першому поверсі і на другому.
Планувальна схема будівлі прямокутної та неправильної форми . Будинок 2-поверховий .
Висота поверху 2,7 м.
Всі приміщення, окрім санвузлів , комор та коридорів , мають природне освітлення.Вертикальний комунікаційний зв”язок здійснюється через сходову клітку, а зв”язок між приміщеннями через дверні прорізі.
За конструктивним рішенням приймаємо фундаменти стрічкові СНпр 5-30 за ГОСТ 19804.2-79. Під фундаменти влаштовуємо бетонну підготовку з бетону класу В5 товщиною 100мм. Монолітний фундамент виконуємо з бетону класу В20.
Техніко-економічні показники будівлі
1 Площа забудови, м2... 2288,44
2 Будівельний об’єм, М3 ... 1515,8
3 Робоча площа будинку, М2 ... 76,75
4 Корисна площа, М2 ... 282,4
5 Коефіцієнт К1, %... 0.12
6 Коефіцієнт К2 , %... 31
Дата добавления: 09.10.2012
|
927. Курсовий проект - Одноповерхова виробнича будівля з повним залізобетонним каркасом | AuitoCad
Завдання на проектування :
Для панелі використані слідуючи матеріали
- бетон важкого класу
с20/25 з коефіцієнтом умови роботи γm =1,1
- арматура A 300
ребра панелі армують стержневою арматурою класу А 300
полички панелі армують зварною стійкою із дроту ВР – І
Розрахункові дані по матеріалу
Для важкого бетону класу с20/25 з γm =1,1
- розрахунковий опір осьовому стисканню
fcd = 15 *1,1=16,5МПа = 1650Н/см
- розрахунковий опір осьовому розтяганню
fck = 1,1*1,0=1,1МПа = 110Н/см
Для стерньової арматури класу A300
- розрахунковий опір осьовому стисканню
ftс = 270МПа = 2700Н/см2
Визначення навантажень і зусиль
На плиту покриття діють слідуючи навантаження:
- вага покриття
- власна вага панелі покриття, яка складає 1595 кг
- вага снігу
Дата добавления: 20.10.2012
|
928. Курсовий проект - Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимоги | Компас
Вступ
Задача 1 . Визначення допусків rладких циліндричних з9;єднань
Задача 2. Визначення виконавчих розмірів та допусків rладких rраничних калібрів
Задача 3. Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипників кочення
Задача 4. Розрахунок розмірноrо ланцюrа при забезпеченні точності вихідної ланки
Задача 5. Визначення допусків різьбовоrо з9;єднання
Задача 6. Встановлення числових значень допусків з у бчастої передачі
Задача 7. Визначення допусків шліцевоrо з9;єднання
Задача 8. Визначення допусків шпонковоrо з9;єднання
Література
Задача №1
Визначення допусків гладких циліндричних з9;єднань
Завдання Для трьох циліндричних з9;єднань: з зазором, з натягом, по перехідній посадці треба:
1) визначити допуски розмірів отвору та валу;
2) зобразити схеми полів допусків отвору та валу;
3) проставити на рисунках з9;єднання позначення посадок згідно з ЕСКД;
4) для перехідної посадки визначити найбільш імовірні величини зазорів і натягів та вирахувати відсоток з9;єднань з натягом.
З9;єднання з зазором
З9;єднання 64 С9/h8 виконане в системі валу. Відхилення отвору 64 С9 за 9 квалітетом, валу 64h8 за 8 квалітетом.
З9;єднання з натягом
З9;єднання 64 P7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64 P7 за 7 квалітетом, валу 64 h6 за 6 квалітетом.
З9;єднання по перехідній посадці
З9;єднання 64К7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64K7 за 7 квалітетом, валу 64h6 за 6 квалітетом.
Задача №2
Визначення виконавчих розмірів та допусків гладких граничних калібрів.
Завдання Для гладкого циліндричного з9;єднання з зазором:
- побувати схеми розташування полів допусків (з числовими значеннями відхилень) гладких граничних калібрів для контролю валу та отвору;
- виконати ескізи калібрів із зазначенням на них виконавчих розмірів робочих поверхонь, шорсткості та маркування.
Ширико використовується спосіб контролю відповідності розмірів виготовлених деталей вимогам креслення,встановленим при проектуванні виробу, граничними калібрами. При цьому способі контролю дійсні розміри деталі не визначають, а лише встановлюють, чи знаходяться вони в заданих межах або виходять із них.
Граничні калібри для контролю отворів виконують у вигляді пробок, для контролю валів - у вигляді скоб.
Визначаємо розміри калібрів-пробок для отвору діаметром D=64мм, із полем допуску С9.
Задача №3
Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипника кочення
Завдання Для підшипника кочення, посадженого на суцільний вал:
1. визначити посадки внутрішнього й зовнішнього кілець;
2. побудувати розташування полів допусків;
3. зробити перевірку на наявність посадкового зазору за найбільшим натягом обраної посадки;
4. визначити виконавчі розміри посадкових поверхонь;
5. дати складальне креслення вузла.
З таблиці беремо вихідні дані для розрахунку.
Дано: Підшипник № 204, клас точності - 6 (за СТ СЕВ 774-77).
Радіальне навантаження F= 1700 Н;
Осьове навантаження відсутнє;
Навантаження: - внутрішнього кільця - місцеве;
- зовнішнього кільця - циркуляційне;
Навантаження з помірною вібрацією, перевантаження до 150%. Корпус чавунний, нероз9;ємний.
Режим роботи: нормальний або важкий.
Задача №4
Розрахунок розмірного ланцюга при забезпеченні точності вихідної ланки
Завдання За заданим кресленням складальної одиниці (вузла) з номінальними розмірами поверхонь деталей, розміру та точності замикаючої ланки:
- скласти схему розмірного ланцюга з позначенням збільшуючих та зменшуючих ланок;
- визначити допуски складаючих розмірів.
Розрахунок виконати методом повної взаємозамінності та теоретико-ймовірним методом.
Задача №5 Визначення допусків різьбового з9;єднання
Завдання За даним номінальним діаметром:
- побудувати схему розташування полів допусків болта та гайки;
- заповнити таблицю чисельних значень діаметрі, граничних відхилень та допусків різьби болта і гайки.
Отже, призначена посадка М95 3-4Н5H/8h.
За табл. "Довжини згвинчування" різьба припадає в групу N (нормальні). Крок дрібний Задаємося класом точності - середнім.
Він забезпечує міцність з9;єднання, широко застосовується у різьбових з9;єднаннях загального призначення.
Номінальні значення діаметрів та крок різьби:
d(D)= 95,000 (мм);
P= 3 (мм).
Задача №6. Встановлення числових значень допусків зубчастої передачі
Завдання: Для спряження пари зубчастих коліс:
- встановити числові значення контрольованих показників;
- виконати робоче креслення зубчастого колеса згідно з ЄСКД та ГОСТ 2.403-75.
При виконанні контрольного завдання норми степені й точності зубчастого колеса задані.0
Для спряження пари зубчастих коліс норми ступіней точності монтажу для досягнення якісної роботи необхідно забезпечити:
- кінематичну точність;
- плавність роботи;
- контакт зубців;
- бічний зазор.
Задача №7. Визначення допусків шліцевого з9;єднання
Завдання: Для шліцевого прямобічного перерізу:
- визначити метод центрування, точність та характер сполучення;
- побудувати схему розташування полів допусків;
- виконати ескіз умовного позначення шліцевого валу, шліцевої втулки та шліцевого з9;єднання з вказуванням геометричних розмірів, шорсткості поверхні та технічних вимог.
Задача №8. Визначення допусків шпонковоrо з9;єднання
Завдання: Обрати тип шпонковоrо з9;єднання та обrpунтувати йоrо. Для обраноrо типу шпонковоrо з9;єднання:
- побудувати схеми розташування полів допусків для спряжених розмірів шпонки та пазів валу і втулки в масштабі;
- визначити найбільші та найменші зазори або натяrи в спряженнях;
- виконати ескіз валу зі шпонковою канавкою з урахуванням вимоr ЄCKД.
Номінальний розмір діаметру з9;єднання становить 62 мм, щільний характер з9;єднання. За таблицею «Поля допусків для різних сполучень шпонкових з9;єднань» приймаємо посадку з9;єднання шпонки з пазом валу P9/h9 та з пазом маточини - P9/h9 (щільнельне з9;днання).
Дата добавления: 28.10.2012
|
929. Дипломний проект - Аналіз виробничих процесів автотранспортних підприємств та коротка характеристика діяльності ДП ”АВТО 2007” з удосконаленням обладнення збирання відпрацьованої оливи | Компас
-економічні показники дільниці технічного обслуговування, Порядок технологічного процесу ПР на АТП
ЗМІСТ
ВСТУП
1. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСІВ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ДП ”АВТО 2007”
1.1. Система технічного обслуговування і ремонту автомобілів та її місце в автомобільній транспортній системі
1.2. Коротка характеристика виробничої діяльності підприємства
1.3. Основні напрями подальшого удосконалення системи технічного обслуговування і ремонту
2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗРАХУНОК АТП І ДІЛЬНИЦІ ТО І ДІАГНОСТУВАННЯ
2.1. Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту мікроавтобусів ГАЗель 32213
2.2. Розрахунок річної виробничої програми АТП по технічному обслуговуванню та ремонту рухомого складу
2.2.1. Розрахунок кількості ТО і КР
2.2.2. Річна трудомісткість сезонного, другого, першого та щоденного ТО і ПР
2.2.3. Розрахунок сумарної річної трудомісткісті ТО і ПР по одній моделі рухомого складу для АТП
2.2.4. Розрахунок трудомісткості діагностування
2.2.5. Розрахунок допоміжних робіт
2.3. Розрахунок постів та ліній з ТО і
2.3.1. Розрахунок добової програми кожного виду ТО
2.3.2. Вибір методу виконання ТО
2.3.3. Розрахунок ритму виробництва
2.3.4. Розрахунок такту поста і лінії
2.3.5. Розрахунок кількості постів
2.4. Розрахунок та вибір основного технологічного обладнання
2.5. Розрахунок площі дільниці технічного обслуговування і діаностування
3. КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА
3.1. УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ОЛИВ
3.1.1. Вибір прототипу обладнання для збирання відпрацьованих олив
3.1.2. Обгрунтування конструкції обладнання для збору і очищення відпрацьованого мастила
3.1.3. Проектування технологічного процесу виготовлення сталевого виливка затискача
3.2. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРИСТРОЮ ДЛЯ ЗАПРАВКИ КОНСИСТЕНТНОГО МАСТИЛА
3.2.1. Призначення та сфера застосування пристрою.
3.2.2. Патентне дослідження існуючих конструкцій пристрою
3.2.3. Розрахунок основних складових на міцність.
3.2.3.1. Перевірка на міцність шпонкового з’єднання.
3.2.3.2. Підбір муфти.
4. ОХОРОНА ПРАЦІ.
4.1. Нормативно-правова база охорони праці.
4.2. Організація охорони праці на виробництві.
4.3. Обгрунтування організаційно-технічних заходів по покращенню стану охорони праці та зменшенню травматизму на підприємстві.
4.4. Обгрунтуванння основних заходів по підвищенню стійкості роботи підприємства в разі виникнення надзвичайних ситуацій (НС)
4.5. Негативний вплив обладнання ТО і ремонту автомобілів у АТП на НПС та захисти по його знешкодженню
4.6. Техніка безпеки при виконання ремонтно-обслуговуючих робіт на дільниці ТО і в виробничих цехах підприємства
4.7. Розрахунок освітлення дільниці ТО і діагностуванння
4.8. Пожежна безпека дільниці технічного обслуговування і діагностуванння
4.9. Розрахунок блискавкозахисту
5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВИСНОВКИ
1. Для підвищення ефективності діяльності АТП, підприємству необхідно впроваджувати нові технології та високоефективне обладнання для технічного обслуговування і діагностування автомобілів та автобусів.
2. Сумарна річна трудомісткість ТО і ПР для ГАЗелей 32213: Тсум = 20242 люд-год, з них 2844 люд-год припадає на ТО–1, а 3384,4 люд-год – на ТО–2.
3. Добова програма кожного виду ТО: для ТО-2: N2д = 1 обслуговування, для ТО-1: N1д = 2 обслуговування, для ЩО: NЩОд = 28 обслуговувань.
4. Прийнято виконувати ТО-1 і ТО-2 на тупикових постах. Прийнято один об’єднаний пост (ТО-1 + ТО-2) і 2 робітника.
5. Для технічного забезпечення технологічного процесу ТО і діагностування було підібране обладнання для дільниці та виконане її технологічне планування.
6. Удосконалено, розроблено креслення та проведено розрахунки на міцність обладнання для збору відпрацьованих олив і заправки консистентного мастила.
7. Екологобезпечність технології ТО і ремонту досягається правильним підбором обладнання та його розміщенням, що забезпечує мінімальні затрати на виконання обслуговування і ремонту та на час ремонту вцілому. Адже, найдосконалішою з екологічної точки зору є технологія, що забезпечує мінімальний шкідливий тиск на НПС.
8. На основі виконаних техніко-економічних розрахунків можна зробити наступний висновок, що дільниця технічного обслуговування і діагностування є рентабельною, економічно вигідною і продуктивною. Втілення цього проекту може забезпечити велику економію витрат на проведенні технічних обслуговувань.
9. Капітальні вкладення для проекту дільниці складуть 317867 грн. Річний прибуток складе грн., при рентабельності 69,8 % та терміні окупності капітальних вкладень – 1,6 року.
Дата добавления: 04.11.2012
|
930. Курсовий проект - Залізобетонний монолітний прямокутний резервуар | AutoCad
Зміст
1. Вихідні дані
2. Матеріали для проектування
3. Розрахунок стінки резервуару
4. Розрахунок днища резервуару
5. Використана література
Вихіді дані
Призначення будівлі – прямокутний монолітний з/б резервуар.
Вид матеріалу – монолітний залізобетон.
Зовнішні розміри в плані – 18х24 м.
Висота – 3,6 м.
Товщина стін – 200 мм.
Клас бетону – В15.
Клас робочої арматури – А-500С.
Густина грунту γ – 1,8 т/м3.
Кут внутрішнього тертя φ0 = 300.
Зєднання стін з днищем - жорстке.
Примітки:
1) резервуар приймати заглибленим та закритим, функціональне призначення будівлі – для зберігання води;
2) конструкції що підлягають розрахунку: стінка та днище резервуару.
Матеріали для проектування
Згідно завдання призначаємо бетон важкий класу В15 і арматуру класу А-500С.
Бетон класу В15:
Rb = 8,5 МПа;
при b2 = 0,9; Rb = 0,98,5 = 7,65 МПа; Rbt,ser = 1,15 МПа;
Eb = 27000 МПа (з врахуванням теплової обробки).
Розрахунковий опір арматури становить:
Rs = 430 МПа = 43,0 кН/см2, Rsс = 400 МПа,
Rsn= 500 МПа = 50,0 кН/см2, модуль пружності за табл.
Es = 2,1 • 105 МПа.
Дата добавления: 05.11.2012
|
© Rundex 1.2 |
